Кіберзлочинність – це злочинна діяльність, в рамках якої використовуються або атакуються комп’ютер, комп’ютерна мережа або мережний пристрій. Більшість кібератак відбувається кіберзлочинцями чи хакерами з метою отримання фінансового прибутку. Однак метою кібератак може бути і виведення комп’ютерів чи мереж із ладу – з особистих чи політичних мотивів.
Кіберзлочини вчиняють приватні особи та організації – від хакерів-початківців до злагоджених угруповань, які використовують просунуті методики і добре підковані технічно.
Типи кіберзлочинів
Ось деякі різновиди кіберзлочинів:
- Шахрайство з використанням електронної пошти та інтернету
- Крадіжка цифрової особистості (розкрадання та використання особистих даних)
- Крадіжка даних платіжних карток та іншої фінансової інформації
- Розкрадання та перепродаж корпоративних даних
- Кібершантаж (вимагання грошей під загрозою атаки)
- Атаки з використанням програм-вимагачів (один з різновидів кібершантажу)
- Криптоджекінг (майнінг криптовалют із використанням чужих ресурсів)
- Кібершпигунство (отримання несанкціонованого доступу до державних або корпоративних даних)
- Порушення роботи систем з метою компрометації мережі
- Порушення авторських прав
- Незаконне проведення азартних ігор
- Онлайн-торгівля забороненими товарами
- Домагання, виготовлення чи зберігання дитячої порнографії
Кіберзлочин завжди має на увазі хоча б одне із зазначеного:
- злочинну діяльність з метою атаки на комп’ютери з використанням вірусів або іншого шкідливого ПЗ.
- використання комп’ютерів для скоєння інших злочинів.
Кіберзлочинці, метою яких є атака на комп’ютери, можуть заражати їх шкідливими програмами, щоб пошкодити або повністю вивести з ладу, а також видалити або викрасти дані. Також метою кіберзлочинців може бути DoS-атака (атака типу “відмова в обслуговуванні”), через яку користувачі або клієнти компанії не зможуть користуватися веб-сайтом, комп’ютерною мережею або програмними сервісами.
Кіберзлочини, в рамках яких комп’ютери використовуються для скоєння інших злочинів, можуть бути націлені на поширення шкідливого програмного забезпечення, забороненої інформації або зображень за допомогою комп’ютерів або комп’ютерних мереж.
Найчастіше кіберзлочинці одночасно і використовують, і атакують комп’ютери. Наприклад, вони можуть спочатку атакувати комп’ютери за допомогою вірусу, а потім використовувати їх для поширення шкідливого програмного забезпечення далі по мережі. У деяких країнах класифікація кіберзлочинів передбачає ще одну, третю категорію: використання комп’ютера як допоміжного засобу скоєння злочину. Прикладом може бути зберігання викрадених даних на комп’ютері.
Кіберзлочинність: приклади
Нижче наведено гучні приклади різних видів кібератак.
Атаки з використанням шкідливих програм
І тут комп’ютерна система чи мережу заражаються комп’ютерним вірусом чи іншим шкідливим ПЗ. Після цього кіберзлочинці можуть використовувати комп’ютер для розкрадання конфіденційної інформації, пошкодження даних та інших злочинних дій.
Відомим прикладом такого роду кіберзлочинів є глобальна кібератака, здійснена у травні 2017 р. за допомогою програми-здирника WannaCry. Такі програми дозволяють кіберзлочинцям вимагати викуп за взяті в заручники дані або пристрої. WannaCry використовувала вразливість комп’ютерів під керуванням Microsoft Windows.
Тоді від дій програми-здирника постраждало 230 000 комп’ютерів у 150 країнах. Жертви кіберзлочинців втратили доступ до своїх файлів і отримали повідомлення з вимогою викупу в биткойнах за відновлення доступу.
Глобальні фінансові збитки від кібератаки WannaCry оцінюються в 4 млрд доларів США. Цей кіберзлочин досі залишається одним із найбільших за масштабом зараження та збитків.
Фішинг
Фішингова атака – це відправлення спаму (в електронних листах або іншими каналами), щоб обманним шляхом змусити користувачів зробити щось, що послабить їх безпеку. Фішингові повідомлення можуть містити заражені вкладення, посилання на шкідливі сайти або прохання надати конфіденційну інформацію.
Відомий приклад фішингового шахрайства стався у 2018 році під час Чемпіонату світу з футболу. Шахраї розсилали футбольним уболівальникам фішингові електронні листи. Як приманку автори спам-розсилки використали обіцянку безкоштовних квитків до Москви, місце проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 року. У користувачів, які відкривали фішингові листи та переходили за посиланнями, злочинці вкрали персональні дані.
Ще один вид фішингової кампанії – цільовий фішинг. У цьому випадку кіберзлочинці організують спрямовані фішингові атаки, щоб обманним шляхом змусити конкретних співробітників вчинити дії, які порушать безпеку всієї організації.
На відміну від масових фішингових розсилок з досить узагальненим змістом листи для цільового фішингу в деталях імітують повідомлення від довіреного джерела. Наприклад, може здаватися, що листа надіслано директором або IT-менеджером компанії. При цьому візуально розпізнати такий лист як підроблений може бути дуже складно.
Розподілені DoS-атаки
Розподілені DoS-атаки (DDoS) націлені виведення з ладу будь-якої системи чи мережі. Іноді для DDoS-атак використовуються пристрої IoT (інтернету речей).
Надсилання множинних запитів на підключення за стандартними протоколами зв’язку в рамках DDoS-атаки призводить до перевантаження системи. Кіберзлочинці можуть загрожувати DDoS-атакою в рамках кібершантажу, вимагаючи гроші. Також DDoS-атака може застосовуватися як відволікаючий маневр під час іншого кіберзлочину.
Один із гучних прикладів – DDoS-атака на веб-сайт Британської національної лотереї у 2017 році. Атака повністю порушила роботу веб-сайту та мобільного додатка біля лотереї. Мотиви атаки досі невідомі. Імовірно, злочинці намагалися шантажувати організаторів лотереї.
Кіберзлочинність: наслідки
Кількість кіберзлочинів продовжує зростати. Згідно з звітом компанії Accenture про стан стійкості до кіберзагроз (State of Cybersecurity Resilience) за 2021 р., за період з 2020 по 2021 р. кількість кібератак зросла на 31%. Число атак у перерахунку на одну компанію за рік збільшилося з 206 до 270. Атаки на компанії зачіпають і звичайних людей, оскільки багато організацій зберігають конфіденційну інформацію та особисті дані своїх клієнтів і користувачів.
Одна атака, чи це витік даних, DDoS-атака, зараження програмою-вимагачем або іншим шкідливим ПЗ, в середньому обходиться компанії в 200 000 доларів. За даними страхової компанії Hiscox, багато організацій змушені повністю припинити роботу протягом півроку після перенесеної кібератаки.
За даними дослідження про шахрайство з крадіжкою цифрової особи, опублікованого в 2021 р. компанією Javelin Strategy & Research, річний фінансовий збиток від цього виду атак склав 56 млрд доларів.
Таким чином, кіберзлочини призводять до серйозних наслідків як для компаній, так і для приватних осіб – переважно це фінансові збитки, а також втрата довіри та репутаційні втрати.
Захист від кіберзлочинів
Враховуючи поширеність кіберзлочинів, чи є спосіб запобігти їм? Ось кілька порад щодо захисту вашого комп’ютера та персональних даних від кіберзлочинців.
Регулярне оновлення ПЗ та операційної системи
Регулярне оновлення програмного забезпечення та операційної системи гарантує наявність на комп’ютері актуальних виправлень безпеки.
Використання антивірусних програм та їх регулярне оновлення
Використання антивірусного або комплексного захисного рішення для інтернет-безпеки, наприклад Kaspersky Total Security, – добрий спосіб захистити вашу систему від кібератак. Антивірусні програми дозволяють сканувати систему, виявляти та нейтралізувати загрози до того, як вони зможуть нашкодити. Якісний антивірусний захист не допустить кіберзлочинців до комп’ютера і допоможе зберегти ваші дані, поки ви спокійно займаєтесь своїми справами. Для повної безпеки регулярно оновлюйте антивірусне програмне забезпечення.
Використання надійних паролів
Встановлюйте надійні паролі, які ніхто не зможе підібрати, та не зберігайте їх у записаному вигляді. Також можна використовувати перевірений менеджер паролів, який випадково згенерує надійні паролі за вас.
Звичка не відкривати вкладені файли у листах
За допомогою вкладень у спам-листах кіберзлочинці реалізують різні види атак, включаючи зараження комп’ютера шкідливими програмами. Не відкривайте вкладені файли від невідомих відправників.
Звичка не переходити за посиланнями у спам-листах та на недовірених веб-сайтах
Люди часто стають жертвами кіберзлочинців, переходячи за посиланнями в спам-листах та інших повідомленнях, а також на незнайомих веб-сайтах. Щоб залишатися в безпеці, ніколи не переходьте за такими посиланнями.
Обережність під час передачі особистої інформації
Ніколи не повідомляйте свої персональні дані телефоном або електронною поштою, якщо не до кінця впевнені в безпеці ваших комунікацій. Переконайтеся, що ваш співрозмовник справді той, за кого себе видає.
Спілкування офіційними каналами
Якщо вам зателефонували з організації та під час розмови запросили ваші персональні дані, повісьте слухавку. Зателефонуйте за номером, вказаним на офіційному веб-сайті компанії, щоб переконатися, що ви розмовляєте не з кіберзлочинцем, а з реальним співробітником. Найкраще зателефонувати з іншого телефону, оскільки кіберзлочинці можуть тримати колишню лінію відкритої зв’язку. У цьому випадку ви думатимете, що передзвонили за офіційним номером, тоді як насправді продовжите розмовляти зі зловмисниками, які прикидаються представниками банку чи іншої організації.
Уважність при відвідуванні веб-сайтів
Звертайте увагу на URL-адреси посилань, якими переходите. Переконайтеся, що адреса справжня. Не переходьте за посиланнями, URL-адреси яких вам незнайомі або виглядають як спам. Якщо ваше антивірусне рішення підтримує захист платіжних онлайн-транзакцій, переконайтеся, що ця функція включена, перш ніж купувати.
Регулярна перевірка банківських виписок
Якщо ви стали жертвою кіберзлочину, важливо якнайшвидше це виявити. Регулярно переглядайте історію операцій та уточнюйте у банку інформацію щодо будь-яких підозрілих транзакцій. Співробітники банку зможуть провести розслідування та визначити, чи є операція шахрайською.