Чим можуть бути небезпечні кібератаки на медустанови ? Хоча кількість ІБ-інцидентів у медичній сфері стрімко зростає, багато організацій, як і раніше, не вживають серйозних заходів для протидії кіберзлочинцям. І це — при тому, що під прицілом зловмисників опиняються не лише фінансові кошти, а й, що набагато страшніше, людські життя. Які справи із захищеністю медустанов і що нас чекає завтра?
Вступ
Кількість атак на медичні системи стрімко зростає. Хакери активно цікавляться галуззю охорони здоров’я, а пандемія залучила в цю сферу стільки шахраїв, що майже не сумніватимуться, що вони знають про нас все.
На жаль, у окремих випадках не обійшлося без жертв. У вересні 2020 року одна з атак програми-здирника на медичний заклад призвела до смерті одного з пацієнтів.
Дії зловмисників завдають величезних матеріальних збитків організаціям охорони здоров’я. Ще в 2016 році Protenus оцінила фінансові втрати від порушень інформаційної безпеки для медичних установ США у 6,2 млрд. доларів. Cybersecurity Ventures прогнозувала, що з 2017 по 2022 рік галузь охорони здоров’я в сукупності витратить понад 65 млрд доларів на продукти та послуги з кібербезпеки. А 2019 року ця сфера постраждає від кібератак у 2–3 рази більше за інші. І в останні роки дані щодо інцидентів у цьому сегменті зростають експоненційно.
Так, за інформацією міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США, у 2019 році було зареєстровано 510 випадків витоку медичних даних у кількості 500 або більше записів, що на 196% більше, ніж у 2018 році. За оцінкою фахівців ІБ, у 2019 році в медичних організаціях по всьому світу було атаковано кожен п’ятий пристрій (19%). І надалі ця цифра зростатиме, причому в основному за рахунок заражень за допомогою програм-шифрувальників.
Чому хакерів приваблюють лікарні?
Що приваблює зловмисників у сфері охорони здоров’я? Насамперед — легкість реалізації кібератаки на медустанови. Медичні організації використовують застарілі ІТ-системи, рідко оновлюють програмне забезпечення. А тому ці рішення містять сотні небезпечних уразливостей, що відкривають доступ навіть для тих хакерів, які не мають високої кваліфікації. Виходить, що вартість реалізації атак дуже низька, а за наявності привабливих даних цей фактор завжди є вирішальним.
Крім цього, в медичних організаціях часто немає досвідченого кіберперсоналу. А тому про витоки, що відбулися, нерідко дізнаються тоді, коли бази даних надходять у продаж на чорному ринку або просто потрапляють у відкритий доступ. Згідно з даними опитувань Black Book, у 2019 році лише 21% лікарень повідомило про наявність у них спеціального керівника служби безпеки, і лише 6% назвали цю людину начальником служби інформаційної безпеки або CISO.
Відсутність грамотних ІТ-фахівців не дозволяє медустановам самостійно справлятися з кризовою ситуацією. Наприклад, коли вірус зашифровує всі дані та для отримання доступу до них шахраї вимагають викупу. Вони вважають за краще платити хакерам, відновлювати доступ і уникати розголосу, не розуміючи, що цим створюють все більше можливостей для зловмисників. Не дивно, що кількість атак у цьому секторі продовжує зростати.
Зростає та цінність медичної інформації. За підсумками дослідження, у даркнеті вартість медичних відомостей може бути вищою, ніж у даних про банківські картки. За оцінкою Cybersecurity Ventures, за вкрадену медичну картку пацієнта можна отримати до 60 доларів за запис (що у 10–20 разів більше, ніж за інформацію про кредитну картку).
Володіння цими приватними даними допомагає зловмисникам входити в довіру до користувачів, обманювати їх самих або їхніх родичів. Крім цього хакери можуть вносити зміни до медичних карт, щоб утруднити постановку діагнозів, або шантажувати пацієнтів, погрожуючи розкрити дані про захворювання. Крім того, інтерес для зловмисників представляє інформація про рахунки за лікування, яку вони можуть використовувати у своїх цілях, наприклад, для оцінки грошових коштів у клієнтів клінік.
Кібератаки на медустанови: що атакують?
За даними відкритих джерел, найбільша частина проблем для ІБ медичних організацій у 2019 році була пов’язана з поштовими системами та фішинговими атаками.
Малюнок 1. Джерела витоків медичних даних у 2019 році
Крім того, фахівці відзначили велику кількість атак з перебором паролів (brute force) з подальшим доступом до сервісів медустанов. Відкритим для підключення ззовні — у тому числі протоколу RDP, який найчастіше використовують для віддаленого доступу, що особливо було актуально під час пандемії. Суть такого методу полягає в тому, що зловмисники шукають слабко захищені облікові записи співробітників. Їх зламують, отримуючи доступ до публічних сервісів компанії та проникаючи у внутрішній периметр, і в результаті не лише викрадають дані, а й запускають шкідливі програми.
Наслідки кібератак на медичні системи
Кібератаки на медустанови спричиняють важкі наслідки. Зокрема, дослідження британських фахівців показало, що лише одна атака вірусу-здирника WannaCry, націленого на вразливості в операційній системі Windows, обійшлася лікарням Великобританії майже в 100 мільйонів фунтів стерлінгів і викликала значні порушення в лікуванні пацієнтів, включаючи скасування майже прийомів та запланованих операцій, а також збої в роботі ІТ-систем принаймні для третини всієї національної служби охорони здоров’я Великобританії (NHS) та восьми відсотків лікарів загальної практики.
Фахівці Black Book вважали, що приблизна величина фінансових втрат від витоку даних у лікарнях США у 2019 році склала в середньому 423 долари за запис. Також вони провели опитування серед 58 керівників з маркетингу великих організацій охорони здоров’я. З’ясувалось, що за останні 18 місяців ті витратили від 51 до 100 тисяч доларів на ліквідацію наслідків негативних публікацій, спричинених витоками даних та крадіжками інформації у їхніх установах.
Але найстрашніші інциденти, спровоковані втручанням хакерів у роботу медустанов, пов’язані з летальними наслідками у пацієнтів. Дослідники із Вищої школи менеджменту ім. Р. та Л. Оуенов при університеті Вандербільта взяли список витоків даних у сфері охорони здоров’я, складений міністерством охорони здоров’я та соціальних служб (HHS), та використали його для аналізу інформації про рівень смертності пацієнтів у більш ніж 3000 лікарень, у 10 % з яких стався витік даних. З’ясувалося, що після таких інцидентів у сотнях обстежених лікарень щороку траплялося 36 додаткових смертей на 10 тисяч серцевих нападів. Зокрема, у медичних центрах, де відбувалися такі збої, пацієнтам із підозрою на серцевий напад потрібно більше часу для отримання електрокардіограми. У середньому очікування збільшувалося на 2,7 хвилини.
Одна з лікарень у Німеччині — університетська клініка в Дюссельдорфі — заявила, що не змогла надати допомогу пацієнтці через те, що комп’ютери закладу заражені вірусом-шифрувальником. Жінка померла дорогою до лікарні в іншому місті.
Висновки
Установам медичної сфери важливо розуміти, що кількість і складність кібератак буде тільки зростати. І чим довше вони намагатимуться вирішувати проблеми ІБ своїми силами, не розголошувати інциденти, тим буде гірше. Вже зараз атаки на медустанови спричиняють не лише мільйонні фінансові втрати, а й людські жертви . Крім того, фахівці впевнені, що найближчим часом зросте кількість інцидентів, пов’язаних із різними пристроями всередині лікарень та діагностичних центрів, які мають вихід до інтернету.
Цифровізація медичних послуг зростає, задіяно дедалі більше ПЗ та інформаційних систем. Збільшується популярність та затребуваність телемедичних сервісів. Це відкриває нові і нові можливості для хакерів, і вони ними обов’язково скористаються. Усвідомлення цієї тенденції буде ключовим фактором для розвитку медичних закладів протягом найближчих п’яти років. Тому державі, великим медустановам та невеликим клінікам необхідно об’єднувати зусилля, залучати кваліфікованих фахівців, виходити на відкритий діалог, аби вирішувати проблеми спільно.